Доступність посилання

ТОП новини

«Путін дотисне Лукашенка»: чи може Білорусь визнати Крим російським і стати частиною Росії?


Володимир Путін і Олександр Лукашенко, колаж
Володимир Путін і Олександр Лукашенко, колаж

Увечері 9 вересня в Москві почалися переговори між самопроголошеним керівником Білорусі Олександром Лукашенком і президентом Росії Володимиром Путіним. Це вже їхня п'ята зустріч у 2021 році на тлі запровадження західних санкцій за жорстке придушення протестів владою Білорусі та затримання опозиціонерів.

Офіційно оголошена мета візиту Лукашенка ‒ продовження інтеграції Білорусі з Росією. Напередодні прессекретар Путіна Дмитро Пєсков повідомив, що президент Росії не збирається ставити перед своїм візаві питання визнання Криму російським. Раніше Лукашенко говорив, що визнає анексований Крим «російським», коли «останній російський олігарх» почне постачати продукцію на півострів. Також Лукашенко стверджував, що переступить через Будапештський меморандум, тому що в нього «руки розв'язані». Про те, чого чекати Україні від зустрічі Путіна та Лукашенка й про те, як це може вплинути на кримське питання, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Білоруський політичний експерт, журналіст Юрій Свірко висловив Крим.Реалії думку, що Олександр Лукашенко де-факто вже визнав Крим російським, лише без публічного підтвердження.

Я не чув заяви про те, що Білорусь не визнає Крим російським і тим більше про санкції проти Росії
Юрій Свірко

– 8 вересня виповнилося рівно 28 років із того моменту, як дві країни підписали угоду про об'єднання грошових систем. Усі були впевнені, що з 1994 року в Білорусі ходитимуть російські рублі. І де вони? Точно так само і з Кримом. Під Ялтою є санаторій, який належить Управлінню справами президента Білорусі. Він отримав необмежену в часі ліцензію у 2019 році від так званої кримської влади, працює за російськими законами, і на сайті Лукашенка вказано, що цей санаторій розташований у «Республіці Крим, Російська Федерація». Загалом, він уже фактично все визнав ‒ можливо, не так голосно, але я не чув заяви про те, що Білорусь не визнає Крим російським і тим більше про санкції проти Росії. Тим часом Лукашенко випрошує у Кремля кредити й отримує їх. Цього разу вони з Путіним обговорюватимуть чергові 3 мільярди від Євразійського банку.

Юрій Свірко
Юрій Свірко

При цьому Юрій Свірко переконаний, що справжньої інтеграції Білорусі в Росію не відбудеться, оскільки Володимир Путін не ризикуватиме запровадженням нових санкцій за анексію цілої країни.

‒ Як би ми не критикували Захід за м'якотілість, якісь укуси були зроблені, і Москва їх відчула. Посилювати це й захоплювати нові території, тим більше цілком поглинати суверенну державу, де, до речі, не обмежують російську мову ‒ підстав для такого кроку просто немає.

Утім, російський політолог Ігор Ейдман, який живе та працює в Берліні, упевнений, що інтеграція Білорусі в Росію вже відбувається, хоч і при спротиві з боку Лукашенка.

Питання в тому, чи відбудеться анексія самої Білорусі, і це цілком реальна перспектива
Ігор Ейдман

– Проблема навіть не в тому, що Білорусь, припустімо, визнає Крим російським. По суті, це ні на що не вплине. Питання в тому, чи відбудеться анексія самої Білорусі, і це цілком реальна перспектива. Інша справа, що це не станеться одномоментно, як із Кримом у 2014 році. Це повзуча анексія, вона вже відбувається, але коли в ній поставлять крапку – невідомо. Можливо, через декілька років. Російська влада посилює вплив на Білорусь, ставить всюди своїх людей, аж до пропагандистів. Кожна зустріч Лукашенка з Путіним ‒ черговий крок у межах цієї повзучої анексії. Згідно з російськими планами, нинішній візит мав стати великим кроком ‒ сторони мали підписати безліч інтеграційних договорів, дорожню карту ‒ однак, судячи з інформації з обізнаних джерел, Лукашенко вбрикнув і знову хоче це все відкласти.

Ігор Ейдман
Ігор Ейдман

На думку Ігоря Ейдмана, самопроголошений лідер Білорусі змушений йти на зближення з Росією через міжнародну ізоляцію, але насправді не зацікавлений у справжній інтеграції.

Путін не хоче дотискати Лукашенка ‒ щоб той не втратив владу
Ігор Ейдман

– У Лукашенка зовсім інші плани на Білорусь ‒ він хоче, щоб країна була його особистою вотчиною, феодальним королівством, яке можна було б передати молодшому синові. Він нікуди не збирається іти ‒ хіба у в'язницю або на російську дачу, як Віктор Янукович. Зараз Лукашенко тягне час і годує Путіна обіцянками: мовляв, так-так, підпишу, але давайте не зараз, а в листопаді. Але мені здається, що Путін його все ж дотисне. Аншлюс Білорусі для нього ідеальний варіант. Інший варіант ‒ саме повзуча анексія, коли Лукашенко продовжує вдавати з себе незалежного президента, а, по суті, вже повністю під контролем Кремля. Найстрашніший варіант для Путіна третій ‒ демократична революція в Білорусі та прихід до влади там проєвропейських політиків. Саме тому Путін не хоче дотискати Лукашенка ‒ щоб той не втратив владу.

Зустріч у Москві відбувається напередодні спільних російсько-білоруських військових навчань «Захід-2021», які стартують 10 вересня, і ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко пропонує звернути більше уваги саме на цей факт.

Українському керівництву варто зміцнювати північний кордон і залучати до цього питання західних партнерів
Володимир Огризко

– У цих навчаннях візьмуть участь від 100 до 120 тисяч російських військових. Це дуже багато й досить небезпечно. Я не думаю, що навчання переростуть в інтервенцію, в напад на Україну, але питання в іншому. Путін любить перекинути війська ‒ і залишити їх там. Потім публічно оголосять про відведення, але насправді повернуть тільки 10% від тих сил, що висунулися. Все це може означати фактичну окупацію Білорусі. Або ж росіяни залишать там декілька баз, плюс свою авіацію. Для України це дуже небезпечно, тому що з Білорусі літаки до наших кордонів можуть долетіти за лічені хвилини. Тому, як мені здається, українському керівництву варто зміцнювати північний кордон і залучати до цього питання західних партнерів. Теоретично ми можемо отримати другий фронт на півночі на додаток до східного.

Володимир Огризко
Володимир Огризко

Цієї весни на тлі масштабних російських військових навчань офіційний Київ та його західні союзники говорили про небачене з 2014 року нарощування російської військової присутності біля східних кордонів України, а також в анексованому Криму, в Чорному та Азовському морях. Москва у відповідь наголосила, що пересування російської армії територією Росії, до якої вона зараховує український Крим, не має викликати занепокоєння інших країн, зокрема України. Після цього Міноборони оголосило про відведення військ, однак українська влада й експерти наголошували, що низка військових з'єднань залишилися на нових місцях, зокрема і в Криму.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До цього працював три роки на «Громадському радіо». Народився в 1969 році в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG